Низька напруга в мережі – що робити, наслідки та способи вирішення проблеми

Низька напруга в мережі стала для України не винятком, а реальністю останнього часу. Пошкодження енергетичної інфраструктури, дефіцит генеруючих потужностей, аварійні та планові відключення призводять до того, що навіть за наявності електрики параметри мережі часто не відповідають нормі. Все частіше власники квартир і приватних будинків стикаються з ситуацією, коли низька напруга в будинку зберігається годинами або навіть постійно. Розберемося, якщо в мережі низька напруга – що робити, і до яких наслідків це призводить.

Чому зараз в Україні низька напруга в мережі

У нинішніх умовах причини зниженої напруги носять системний характер. Основні з них:

• пошкодження і знос трансформаторних підстанцій і ліній електропередачі;
• дефіцит потужності в енергосистемі;
• різкі перепади навантаження при включенні і відключенні районів за графіками;
• перевантаження мереж через електроопалення і бойлери;
• віддаленість приватних будинків від підстанцій;
• старі ввідні кабелі малого перетину;
• перекіс фаз у розподільних мережах.

Навіть якщо світло є, фактична напруга може опускатися до 160–190 В замість нормативних 220–230 В.

Низька напруга в будинку: як це виглядає на практиці

Зрозуміти, що проблема саме в напрузі, можна за характерними ознаками. При низькій напрузі в мережі:

• освітлення тьмяне і нестабільне;
• холодильник довго запускається або клацає реле;
• пральна машина не запускає цикл або зависає;
• насоси втрачають напір;
• електроінструмент помітно втрачає потужність.

У багатьох випадках техніка не ламається відразу, але працює в режимі постійного перевантаження.

Низька напруга в мережі: наслідки для побутової техніки

Наслідки низької напруги особливо небезпечні при тривалому впливі. В умовах нестабільної мережі:

• електродвигуни перегріваються через підвищений струм;
• компресори холодильників зазнають критичних навантажень при пуску;
• електронні плати пральних машин і котлів працюють на межі;
• збільшується ризик виходу з ладу блоків живлення і реле.

В результаті термін служби техніки скорочується, а ймовірність раптової поломки різко зростає – особливо взимку.

Техніка, стійка до низької напруги в мережі

При постійних просіданнях напруги в електромережі важливо вибирати саме ті прилади, які можуть працювати нормально при вхідній напрузі нижче номінальної, тим самим знижуючи ризик відмов, перегорання компонентів і скорочення терміну служби. В цілому, стійкість техніки до низької напруги безпосередньо залежить від принципу її живлення і управління.

Найбільш «терпимими» до зниженої напруги вважаються прилади з інверторними або широкодіапазонними джерелами живлення. Такі пристрої спочатку випрямляють мережеву напругу в постійну, а потім формують необхідні параметри струму/напруги для внутрішніх вузлів, що дає їм можливість коректно працювати навіть при 160-180 В в мережі. До цієї категорії відносяться сучасні інверторні блоки управління в побутовій техніці, а також багато насосів, компресорів і електронних систем.

Крім того, техніка з прямим нагріванням без складної електроніки – наприклад, обігрівачі з ТЕНами або інфрачервоними елементами – частіше переносить знижену напругу без відмов. Такі пристрої при зниженні напруги просто споживають менше потужності, але продовжують гріти. На відміну від приладів з чутливими платами управління, вони не створюють пікових навантажень, не зависають і не виходять з ладу при коротких просіданнях.

Сучасні енергозберігаючі обігрівачі, навіть якщо оснащені електронним управлінням, зазвичай проектуються з урахуванням широкого діапазону вхідного живлення. Це означає, що вбудований блок живлення здатний коригувати нестабільні параметри мережі, підтримуючи роботу теплових елементів без різких перевантажень. Такі обігрівачі при низькій напрузі можуть знижувати потужність, але в більшості випадків зберігають працездатність і безпеку.

Вибираючи техніку для будинку з нестабільною напругою, варто звертати увагу саме на інверторні рішення і пристрої з широким діапазоном вхідного живлення. Це дозволить уникнути частих поломок, захистити електроніку і забезпечити стабільну роботу приладів при будь-яких просіданнях мережі.

Якщо в мережі низька напруга – що робити в першу чергу

При постійних просіданнях важливо діяти послідовно:

• виміряти напругу мультиметром в різний час доби;
• зафіксувати показники при наявності світла;
• перевірити стан ввідного кабелю і контактів;
• уточнити ситуацію у сусідів.

При системній проблемі слід звернутися до оператора системи розподілу (обленерго, ДТЕК) із заявкою на перевірку якості напруги.

Практичні способи захисту в поточних умовах

Оскільки усунути проблему на рівні енергосистеми швидко неможливо, на практиці застосовуються технічні рішення:

• стабілізатори напруги для будинку або окремих приладів;
• інверторні ДБЖ для електроніки та котлів;
• розподіл навантаження по фазах у приватному будинку;
• збільшення перетину ввідного кабелю;
• виділення окремих ліній для чутливої техніки.

В українських реаліях стабілізатор стає не розкішшю, а елементом захисту майна.

Чому не можна ігнорувати проблему

Низька напруга в будинку – це прихована загроза. Техніка може працювати «нібито нормально», але фактично зношується прискореними темпами. Особливо вразливі холодильники, пральні машини, насоси та котли з автоматикою. Ігнорування проблеми часто закінчується поломкою в найневідповідніший момент.

***

В умовах сучасної України низька напруга в мережі – це системна проблема, а не разова несправність. Якщо в мережі низька напруга, важливо не тільки звертатися до оператора електромереж, але і захищати техніку технічними засобами. Це дозволяє зберегти обладнання, уникнути витрат на ремонт і забезпечити стабільну роботу будинку навіть при нестабільній енергосистемі.