Правила армування бетону: норми, схеми та технічні регламенти

Зведення будь-якого монолітного об'єкта починається з точного розрахунку його міцності. Бетон ідеально справляється зі стискаючими навантаженнями, але вкрай вразливий до розтягування і згину. Щоб конструкція не дала тріщин під вагою будівлі або при сезонних зрушеннях ґрунту, створюється жорсткий сталевий каркас. При цьому важлива не тільки кількість металу, але і якість суміші: професійні будівельники завжди замовляють готовий бетон у перевірених постачальників, щоб гарантувати адгезію і марку міцності.

У цій статті ми детально розберемо правила армування бетону, спираючись на діючі інженерні стандарти.

Навіщо потрібне армування

Армування перетворює крихкий бетон у витривалий залізобетон. Сталевий каркас всередині моноліту бере на себе всі розтягуючі зусилля. Без арматури фундамент або плита перекриття зруйнувалися б при мінімальному прогині.

Основні функції армування:

• Посилення зон розтягування: сталь компенсує дефіцит міцності бетону на розрив.
• Розподіл навантаження: каркас рівномірно передає вагу вищерозташованих конструкцій на основу.
• Температурна стійкість: арматура мінімізує ризик появи усадочних тріщин при висиханні і температурних перепадах.

Основні правила і норми армування

Згідно з інженерними регламентами, правила армування бетону передбачають створення жорсткого просторового каркаса. Головна умова – арматура повинна бути повністю занурена в бетон, не стикаючись з опалубкою або зовнішнім середовищем.

Захисний шар бетону

Захисний шар – це відстань від краю бетонної грані до поверхні арматурного стрижня. Він необхідний для запобігання корозії сталі та забезпечення вогнестійкості.

• Усередині приміщень: 20–25 мм.
• На відкритому повітрі: 30 мм.
• Фундаменти в ґрунті: 40–70 мм (найбільший шар потрібен за відсутності бетонної підготовки).

Для точного дотримання цих норм використовуються пластикові фіксатори – «стільчики» (для горизонтальних поверхонь) і «зірочки» (для вертикальних).

Діаметр і крок армування

У малоповерховому будівництві прийняті наступні стандарти:

• Робоча (поздовжня) арматура: 12–16 мм. Саме вона несе основне навантаження.
• Конструктивна (поперечна) арматура: 8–10 мм. Використовується для зв'язки каркаса.
• Крок установки: відстань між прутками зазвичай становить 100–300 мм. Для фундаментів допустимий крок до 400 мм, але для плит перекриття він найчастіше варіюється в межах 150–200 мм.

Стикування і фіксація каркаса

Стрижні з'єднуються внахлест або зварюванням (якщо сталь має індекс «С»).

• Довжина нахлеста: повинна становити не менше 40-50 діаметрів арматури. Наприклад, для стрижня діаметром 12 мм нахлест складе 500-600 мм.
• Розбіг: стики не повинні знаходитися в одній точці – їх розташовують «врозбіг», щоб не створювати «слабких зон» в перетині.
• Жорсткість: каркас повинен бути надійно пов'язаний в'язальним дротом, щоб при подачі бетону з бетононасоса конструкція не змістилася.

Армування кутів

Типова помилка – просте перехрещення прутків в кутах. Це неприпустимо. Правила армування бетону вимагають посилення кутів стрічкових фундаментів Г-подібними анкерами (з загином 40–50 см на суміжну сторону) або спеціальними П-подібними хомутами. Це забезпечує передачу зусиль з однієї стіни на іншу.

Особливості армування для різних конструкцій

Фундаменти (стрічкові та плитні)

При заливці фундаментів використовується 2-4 ряди поздовжньої арматури. Якщо фундамент спирається безпосередньо на грунт, захисний шар повинен бути не менше 40 мм (частіше 50-70 мм), щоб волога з грунту не викликала швидку корозію металу.

Плити перекриття

Тут армування виконується в два шари.

• Нижня сітка: приймає на себе розтягнення в нижній зоні плити.
• Верхня сітка: працює на стиск і запобігає прогинам.
• «Жабки»: для фіксації верхньої сітки на потрібній відстані від нижньої використовуються спеціальні гнуті елементи – «жабки», виготовлені з арматури 8–10 мм. Крок армування в плитах зазвичай щільніший – 100–150 мм.

Стіни і колони

У вертикальних конструкціях робоча арматура завжди встановлюється вертикально. Горизонтальні прутки виконують конструктивну роль, утримуючи несучі стрижні в проектному положенні.

Нормативне регулювання армування

Правила армування бетону в Україні регулюються будівельними нормами та національними стандартами, зокрема:

• ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції. Основні положення»
• ДБН В.1.2-2:2006 «Навантаження і впливи»
• ДСТУ 3760:2019 «Арматура для залізобетонних конструкцій»
• ДСТУ Б В.2.6-156:2010 «Бетонні та залізобетонні конструкції. Правила проектування»

Важливо: дана стаття носить рекомендаційний характер. Армування бетонних конструкцій вимагає точного інженерного розрахунку з урахуванням навантажень, умов експлуатації та типу конструкції. Для відповідальних об'єктів слід обов'язково керуватися чинними ДБН і ДСТУ та виконувати проектування із залученням кваліфікованих фахівців.