Утеплення стяжки підлоги: ефективні матеріали

Утеплення стяжки підлоги: ефективні матеріали

Утеплення стяжки проводять, щоб зменшити тепловтрати приміщення через підлогу. У цій статті ми поговоримо про утеплення цементної стяжки, які види утеплювача використовують під стяжку, їхні переваги, недоліки та загальну технологію монтажу.

Під час утеплення будинку часто основний фокус припадає на утеплення фасаду, зниження тепловтрат через вікна, двері та дах. Однак значні тепловтрати відбуваються і через підлогу. Якщо фундамент не утеплений за іншою технологією, можна використовувати утеплення стяжки, щоб не витрачати гроші на «обігрів землі».

Утеплення стяжки керамзитом

Керамзит – це легкий пористий матеріал, який отримують шляхом випалювання глини. Раніше не мав альтернативи як утеплювач для стяжки. Його часто обирають для утеплення підлоги через екологічність, міцність, стійкість до вологи та гниття.

Хоча однією з переваг керамзиту називають його невисоку ціну порівняно з іншими утеплювачами, це не зовсім так: для ефективного утеплення потрібен товстий шар матеріалу (15 і більше см). Крім того, така кількість передбачає більшу ціну доставки, більшу трудомісткість при облаштуванні стяжки.

При неправильному укладанні керамзит може давати усадку згодом, причому нерівномірну, що може призвести до просідання стяжки і появи тріщин. Щоб уникнути цього, іноді цей шар утеплювача змішують із цементом, отримуючи таким чином керамзитобетон, але це погіршує теплоізоляційні властивості.

Технологія:

  1. Підготовка основи: очищення і мінімальне вирівнювання поверхні.
  2. Гідроізоляція: укладання гідроізоляційної плівки або ж створення іншого водонепроникного шару.
  3. Засипка керамзиту: рівномірний розподіл керамзиту по поверхні.
  4. Вирівнювання: створення рівної поверхні керамзитного шару.
  5. Армування: укладання армувальної сітки.
  6. Заливка стяжки: заливка цементно-піщаної стяжки.

Утеплення стяжки пінопластом

Пінопласт – це легкий і недорогий матеріал з хорошими теплоізоляційними властивостями. Його часто вибирають через низьку вартість і легкість монтажу. Порівняно з керамзитом потребує меншого шару для якісного утеплення. Також має кращі звукоізоляційні властивості, ніж керамзит, що важливо при облаштуванні теплоізоляції верхніх поверхів. Серед плюсів також низьке водопоглинання, що дає змогу використовувати його в сирих приміщеннях.

Головними недоліками пінопласту називають його нестійкість до деяких хімічних речовин і виділення шкідливих речовин під час горіння. Хоча, будемо чесні, якщо пожежа такої сили, що загорівся пінопласт під стяжкою, то останнє, про що варто думати, – це про екологічність і шкідливі речовини. Але в місцях встановлення камінів і печей використовувати його все ж не рекомендується. Основний недолік пінопласту – його низька щільність, що вимагає більш товстого шару стяжки.

Технологія:

  • Підготовка основи: очищення і вирівнювання поверхні.
  • Гідроізоляційний шар.
  • Укладання пінопласту: щільне укладання плит пінопласту. Рекомендується укладати пінопласт у два шари, щоб верхній шар перекривав стики між плитами нижнього шару для запобігання появи містків холоду.
  • Встановлення армуючої сітки.
  • Монтаж стяжки із суміші цементу і піску.

Утеплення стяжки ЕППС (екструдованим пінополістиролом)

Екструдований пінополістирол – це більш щільний і довговічний матеріал, ніж звичайний пінопласт. Сучасні технології виробництва дають змогу виробляти ЕППС низької горючості. Решта плюсів – такі ж, як і у пінопласту. Серед недоліків можна назвати більш високу ціну.

Технологія:

  1. Підготовка основи: очищення і вирівнювання поверхні.
  2. Гідроізоляція.
  3. Укладання ЕППС: щільне укладання плит ЕППС. (Як і у випадку з пінопластом, рекомендується укладати в два шари або ж використовувати плити із замком для усунення можливих щілин).
  4. Монтаж армувальної сітки. (Через високу щільність ЕППС іноді можна зустріти поради пропустити цей етап для здешевлення конструкції. Однак ми не рекомендуємо економити на цьому кроці).
  5. Облаштування цементно-піщаної стяжки.

Утеплення стяжки мінватою (мінеральною ватою)

Мінеральна вата має не тільки відмінні теплоізоляційні властивості, не горюча, але також є чудовим звукоізолятором. Тому її можна рекомендувати як утеплювач під стяжку для верхніх поверхів. При набиранні вологи значно знижує властивості утеплювача, тому не рекомендується для встановлення у вологих приміщеннях (санвузлах, саунах). Але в будь-якому разі під час монтажу мінеральної вати під стяжку потрібна ретельна гідро- і пароізоляція. Ще один недолік – її висока вартість.

Технологія:

  1. Очищення і вирівнювання поверхні.
  2. Гідроізоляційна плівка або інший спосіб гідроізоляції.
  3. Щільне укладання плит мінеральної вати. Рекомендовано укладати в два шари.
  4. Укладання пароізоляційної плівки.
  5. Укладання армуючої сітки.
  6. Заливка цементно-піщаної суміші

Вибір матеріалу для утеплення стяжки залежить від ваших потреб, типу приміщення і бюджету. Найдоступніші варіанти: керамзит і пінопласт, дорожчі – ЕППС і мінеральна вата. Керамзит і мінвата вважаються більш безпечним вибором з точки зору екології і пожежної безпеки. Мінвата не підходить для приміщень з високою вологістю, зате є відмінним звукоізолятором. Враховуйте переваги та недоліки кожного матеріалу, щоб зробити правильний вибір.